Юрій Мґебрішвілі (Тбілісі, Грузія) Що потрібно сьогоднішньому лідеру

Спеціально для УЦКД

Доктор Юрій Мґебрішвілі – професор Інституту культурних досліджень Державного університету Іллі (Тбілісі), керівник навчальних програм з культурного менеджменту (бакалаврат, магістратура, докторат), програмний директор Фонду Stichting Caucasus, директор Кавказького весняного університету, виконавчий директор Міжнародного культурного ярмарку «Кавказ-2003», керівник тренінгових програм з культурного планування і стратегії в країнах Східної Європи та Азії, автор і редактор численних публікацій з питань культури, культурної політики та культурного менеджменту.

Яким має бути лідер завтрашнього дня? Які якості він чи вона повинен мати? Яким має бути майбутній менеджер – людина з необхідним потенціалом для управління глобальною організацією? Цим питання присвячується багато досліджень. Для збору необхідної інформації використовують такі методи, як опитування фокус-груп, інтерв'ю та огляди.  

Порівнюючи колишніх і майбутніх лідерів, можна знайти як схожості, так і відмінності. Якості, необхідні в минулому для здійснення ефективного менеджменту, не втратили актуальності й сьогодні й так само збережуться в майбутньому. Такі якості, як вміння передбачати, чесність, орієнтація на результат, турбота про споживача, були, залишаються і залишаться якнайважливішими в майбутньому.    

Водночас стає зрозумілим, що дедалі більшого значення набувають п'ять вирішальних чинників: глобальне мислення, врахування культурного розмаїття, вміння використовувати сучасні технології, орієнтований на партнерство підхід і здатність делегувати управлінські функції.

Глобальне мислення. Глобалізація матиме безпосередній вплив на майбутнього лідера. Час, коли організація (компанія) могла замикатися в межах свого регіону (країни) і бути успішною, швидко минає. В майбутньому дедалі поглиблюватиметься тенденція до створення єдиних світових ринків. Лідери повинні розуміти не тільки економічні фактори глобалізації, але й її культурні, правові й політичні наслідки. Менеджери в будь-якій сфері мусять розглядати себе як громадян світу, що сповідують значно ширші погляди й цінності.

Вважається, що виняткове значення глобальному мисленню забезпечують дві тенденції, а саме: стрімкий розвиток світової торгівлі та інтеграція глобальних технологій, як-от, цифрові. Дослідники з усього світу пророкують зростання глобалізаційних процесів. Дехто з них переконані, що майбутнім лідерам доведеться працювати в різних країнах і у віртуальних мережах, перш ніж вони зрозуміють користь для організації мультинаціональних зв'язків. Через швидке зростання конкуренції підприємці постануть перед необхідністю навчитися глобалізованому управлінню підприємствами, маркетингу і реалізації як у реальному, так і у віртуальному середовищах.

Друга причина, чому глобальне мислення є необхідною якістю майбутніх лідерів, полягає в новітніх технологіях. Використання їх дозволяє експортувати «білі комірці» по всьому світу. Програмісти з Індії співпрацюють з розробниками з Італії для створення продукту, який буде виготовлено в Індонезії, а продано в Бразилії. З розвитком глобалізації технології можуть долати труднощі, які раніше здавалися нездоланними. Менеджерам, які занурені в місцеві проблеми й діють на мікрорівні, буде важко змагатися на світовому ринку. Ті лідери, які зможуть використати глобалізацію на свою користь, отримають конкурентну перевагу.

Орієнтований на партнерство підхід. Розвиток партнерства і спільництва стане набагато важливішим у майбутньому, ніж раніше. Багато організацій, які нечасто вступали в об'єднання, тепер роблять це постійно. І така тенденція тільки набуватиме обертів.

Класифікація, реструктуризація, скорочення обсягу відкривають браму у світ, де аутсорсинг, напевно, стане стандартом/нормою для всіх видів діяльності, за винятком основного бізнесу. Вміння домовлятися про створення альянсів і управляти складними мережами стає дедалі важливішим. Спільне управління новими видами діяльності можна визначити, як одну з головних умов успішної глобальної організації.

Зміна ролі клієнтів, поставників і партнерів справляє великий вплив на менеджмент. У минулому було зрозуміло, хто твій друг, а хто конкурент. У майбутньому все стане дедалі складнішим. У новому світі якнайнеобхідніше буде мати прозорі, довгострокові й вигідні зв'язки з багатьма організаціями.

Здатність делегувати управлінські функції. У світі, де управління гнучкою і мінливою мережею, схоже, стане важливішим за управління згори донизу вибудованою ієрархією, здатність розподіляти ефективні функції менеджменту є необхідністю, а не просто вибором. Спускати інструкції партнерам по альянсу проте, що і як вони мають робити, може призвести до втрати цих партнерів. Усі учасники повинні мати можливість працювати разом для досягнення спільної мети.

У майбутньому зміняться не тільки менеджери, а й службовці. Багатьом зрозуміло, що одним із головних чинників успіху є високопрофесійний штат. Як зауважив Пітер Друкер, високопрофесійні працівники це ті, хто знають більше про свою роботу, ніж їхні менеджери. Отож, стара модель управління з ними не спрацює. Та практика, коли підлеглі отримують накази, що і як робити, перетворюється в безглуздий анахронізм.  Менеджери можуть запитати вхідні дані й працювати в режимі доступної на вимогу інформації. Керувати високопрофесійними службовцями буде нелегко. Навряд чи можна буде від них очікувати якоїсь особливої відданості певній організації. Швидше за все вони поводитимуться як фрилансери, працюючи з тими, хто запропонує кращі можливості розвитку і професійного росту.

Цінною якістю майбутнього лідера буде вміння залучити талановитих людей і утримувати їх. Можливо, саме делеговане управління і зможе виявити вище згадане вміння.

Вміння використовувати сучасні технології.

Однією з найголовніших рис майбутнього лідера буде, безперечно, вміння розбиратися в сучасних технологіях. Більшість майбутніх лідерів зростають і розвиваються разом із сучасними технологіями, вважаючи ці технології невід'ємною частиною свого життя. Сьогоднішні менеджери сприймають технології як щось важливе для персоналу і виробничих підрозділів, але не для керівників «реальної» організації/компанії.

Зрозуміло, що використання сучасних технологій значною мірою залежить від особистих здібностей. Не обов'язково, щоб кожен був талановитим айтішніком чи знавцем комп'ютерів, але що обов'язково, то це:

  • Розуміти, в який спосіб сучасні технології можуть бути корисними для компанії/організації;

  • Залучати, сприяти розвитку і підтримувати працівників з технічними знаннями;

  • Знати, в які нові технології варто складати гроші, й як управляти цими капіталовкладеннями;

  • Бути взірцем у використанні нових технологій.

На практиці нові технології можуть стати одним із важливих чинників, що визначають головний напрямок діяльності компанії. Організації/компанії, якими керують знавці нових технологій, можуть отримати конкурентні переваги. Без сучасних технологій об'єднані світові партнери і мережі не мають майбутнього.

Врахування культурного розмаїття. Розвиток глобалізації підводить до думки, що майбутнім лідерам доведеться діяти в умовах культурного розмаїття, застосовуючи різний підхід до менеджменту і організації, особистих дій і цінностей, взаємозв'язків між різними расами та статями. Їм необхідно буде зрозуміти не тільки економічні та правові відмінності, а й відмінності в соціальному та мотиваційному плані, що існують на світовому ринку праці. Повага до різних людей стає однією з найголовніших властивостей ефективного глобального лідера. Менеджери, які мають високий потенціал, вважають, що вивчення і підтримка іноземної культури є не тільки хорошою бізнес практикою, а й одним із вирішальних факторів майбутньої конкурентноспроможності.

Необхідно враховувати як важливі, так і менш важливі складові певної культури. Наприклад, небагато європейців чи американців, які працюють на Близькому Сході, знайшли час прочитати Коран (не кажучи вже про те, щоб його зрозуміти). А релігія, безперечно, є одним із найважливіших чинників, що визначають поведінку жителів згаданого вище регіону. Необхідно добре розуміти найдрібніші аспекти, як, скажімо, значення подарунків, особистого вітання чи просто часу для певної дії.

Дедалі більшого значення набуде вміння підтримувати й мотивувати людей різних культур. Мотиваційна стратегія в одному культурному середовищі може виявитися образливою в іншому. Коли американський торговець може пишатися публічним визнанням, то британський науковець почуватиметься ніяково. Цінність тих лідерів, що здатні зрозуміти, оцінити й ефективно мотивувати своїх колег, які належать до різних культур, набагато зросте в майбутньому.

Зі сказаного вище можемо зробити наступні висновки. На думку топ-лідерів, нова доба вимагає нових навичок і знань. На жаль, багато менеджерів сьогодні не мають цих навичок і зазвичай вважають їх неважливими. Глобальне мислення, орієнтований на партнерство підхід, здатність делегувати управлінські функції, вміння використовувати сучасні технології і врахування культурного розмаїття – це ті навички, яких не мають багато сучасних менеджерів і почасти навіть не розуміють їхнє значення/важливість. Але саме вони потрібні для майбутніх менеджерів, які мають розглядати це як необхідну ознаку успішного розвитку.

Щоб бути успішними в третьому тисячолітті, майбутні компанії/організації мають змінити або підходи менеджерів або умови праці. Це не дуже важливо для тих, хто збирається піти на відпочинок. Але може стати проблемою для тих менеджерів, що не мають необхідних навичок, а ще тільки будують кар'єру.

Їм слід зрозуміти важливість цих умінь; зрозуміти, чому вчитися і як діяти в найкращий спосіб. Може постати необхідність виправити існуючі системи підтримки та стимулювання в компанії/організації, зважаючи на нові важливі особливості.

Погано те, що багато сьогоднішніх менеджерів не здатні застосувати нові властивості; скоріше вони не можуть їх належно оцінити. Добре, що більшість потенційних майбутніх лідерів розуміють велике значення нових якостей і вважають за необхідне включити їх у систему оцінки ефективної діяльності. Діючі менеджери традиційно завжди вчили й готували майбутніх менеджерів. Ми переконані, що так і триватиме надалі, хіба що з одним важливим доповненням: майбутніх менеджерів можуть запрошувати на роботу з метою допомогти діючим менеджерам розвиватися. Якщо майбутні менеджери будуть достатньо розумними, щоб засвоїти досвід діючих менеджерів, а ті, в свою чергу, набудуть нових навичок від майбутніх менеджерів, то зможуть разом делегувати й розподілити управління на користь своїх організацій/компаній.